Україна використовує спеціальну державну інформаційну систему для розшуку бійців, які зникли в районах бойових дій. Ця платформа накопичує відомості про всіх полонених або зниклих безвісти українських оборонців. Родичі військовослужбовців мають можливість дистанційно відстежувати там актуальний стан розгляду справ.
Детальний алгоритм взаємодії із сервісом оприлюднили 25 травня під час спеціального брифінгу в ХОВА. Про роботу бази розповів очільник Східного центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Сергій Чебишев на своєму youtube.com каналі.
Посадовець підкреслив, що ця система виконує роль головного статистичного хабу для профільної організації. Сім’ям важливо розуміти суть трьох базових статусів, які присвоюють військовим у процесі розшуку.
Три статуси зниклих безвісти в інформаційній системі
Для чіткого обліку громадян, чиє місцезнаходження наразі залишається невідомим, у базі діють такі категорії:
- Пошук особи. Початковий етап, коли після зникнення військового немає жодних підтверджених відомостей.
- Полон, підтверджений іншими джерелами. База містить неофіційні свідчення побратимів або знайдені в мережі фото та відео.
- Полон, підтверджений Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ). Офіційний міжнародний документ про перебування особи в неволі.
«Це єдина організація, яка працює в період збройних конфліктів. Таке підтвердження означає, що людина офіційно визнана військовополоненим, у неї з’являються певні права, і цей статус дозволяє розраховувати на її повернення додому», – розповів Сергій Чебишев.
Керівник центру зауважив, що первинна відсутність інформації не блокує процес визволення захисника.
«Статуси не є догмою. Під час одного з нещодавніх обмінів додому повернулося багато бранців із первинним статусом «пошук особи» – мы нічого про них не знали, але вони виявилися живими», – розповів Сергій Чебишев.
Покрокова інструкція: як створити та заповнили особистий кабінет
Запуск персонального кабінету є ключовим кроком для оперативного оновлення інформації та контролю за пошуковими діями.
Спочатку відвідують офіційний портал Координаційного штабу. Представниця Східного центру установи Катерина Захарчук зазначила, що сайт містить покрокові відеоінструкції, детальні дорожні карти та готові алгоритми дій для родичів.
Далі користувач має підтвердити родинні зв’язки та пройти обов’язкову верифікацію. Батькам достатньо надати скан-копію свідоцтва про народження бійця, а у випадку зміни прізвищ – додати відповідні юридичні документи, повідомила Катерина Захарчук.
Наступним етапом є максимальне внесення наявних відомостей про зниклу особу. Сюди відносять татуювання, шрами, хронічні діагнози або опис особистих речей.
«Вичерпні дані в особистому кабінеті прискорять пошук та ідентифікацію, адже за конкретними ознаками звільнені з полону часто впізнають тих, кого бачили у застінках. Ця інформація дозволяє продовжувати процедуру верифікації та формувати запити на обмін», – розповіла Катерина Захарчук.
Як працює особистий кабінет та контакти у Харкові
Електронний кабінет діє за принципом спільної картки, куди мають допуск Нацполіція, СБУ, ГУР та представники прокуратури. Автоматичне повідомлення на телефон надійде родичам одразу після того, як будь-яке з цих відомств зафіксує нові дані.
У разі виникнення технічних чи юридичних складнощів громадяни можуть отримати допомогу фахівців. Консультації надають під час особистих зустрічей або в телефонному режимі.
Регіональний офіс у Харкові приймає звернення за безкоштовним номером гарячої лінії: 0 800 300 176.
Загалом за час війни з полону визволили вже 9260 українців. Серед них є 392 мешканці Харківщини.